Новини

Відомо, що сніданок – найкорисніший, а «методичний сніданок» – вдвічі, особливо для педагогів). Нагадаємо, що саме у такій нетрадиційний спосіб щопонеділка вирішили ділитися та обмінюватися досвідом впровадження інноваційних педагогічних технологій та прийомів, цікавих елементів продуктивного виховання керівники гуртків еколого-натуралістичного напряму (як повідомлялось раніше: http://www.hcdut.ks.ua/index.php/news/922-metodichni-snidanki).

Звісно, що карантин вніс свої корективи, але це лише додало інноваційності й дало змогу перейти в новий режим – режим онлайн. Тож, що було в меню «методичних сніданків»: що ж воно таке та з чим його їдять? СМАЧНОГО!

1. Бриколаж (перекладається «саморобне», «hand made»), новий тренд у навчанні – використання будь-яких об’єктів, окрім тих, що створені для навчання. Процес створення чогось нового із вже існуючих засобів (з підручних матеріалів) без підручників. Бриколер – той, хто творить сам, використовуючи підручні засоби, а не засоби, передбачені освітнім процесом. Предмет використовується у новій якості – створення нового зі старого.
Наприклад: 1) виготовлення виробів зі старих пластикових пляшок, пакетів, кришечок. Це співзвучно екологічному мисленню, адже для роботи береться те, що стало би сміттям; 2) Використання овочевих соків та чаю під час вивчення індикаторів кислот та луг. У США є школи, де бриколаж – основний метод. Бриколажна логіка порівнюється з калейдоскопом. Складання нового на основі осколків старого.

2. Подієва освіта (навчання на основі подій із використанням сучасних технологій) – отримання знань під час участі в освітніх фестивалях, форумах, конференціях, конкурсах, турнірах, флешмобах. Процес підготовки наповнений подіями, які зацікавлюють учня, змінюють його ставлення до навчального процесу, дитина відчуває азарт, напругу – це пробуджує в неї бажання до поглиблення знань.

3. BYOD (бйод) – використання власних мобільних пристроїв для отримання знань на занятті. Наприклад: знайдіть на сайті, прочитайте текст, запам’ятайте, підпишіть.

4. Сторітелінг – спосіб передачі інформації через розповідання історій, передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію на емоційне співпереживання. Ефективний варіант неформального навчання, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках діти, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Розповідь передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Наприклад: запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або розповідь про тварин яких вже немає на Землі. Такі історії сприяють систематизації знань про рослинний та тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнатися цікаві факти.

5. Прийом «Один – пара – група». Учням дають предмет і ставлять запитання: «Що це таке? Навіщо воно?». Один учень – приймає самостійне рішення. Два учні – в парі приймають рішення. Група учнів – колективне рішення. Цей прийом показує, що у колективній творчій роботі більше суджень, ідей. Працюючи над певною проблемою, доповнюючи один одного, швидше знаходиш рішення.

6. Прийом «Фантастична домішка». Прийом передбачає перенесення навчальної ситуації у незвичайні умови або середовище.
Наприклад: на уроці під час вивчення планетарних закономірностей можна запропонувати школярам таке завдання: «Уявіть, що наша Земля зовсім не куля, а має форму куба! Як думаєте, чи відрізнялись би кліматичні умови на кубічній планеті в такому випадку? У свою чергу, учні мають змоделювати ситуацію, аргументуючи власну точку зору. Такий вид роботи дозволяє учням самостійно створювати алгоритм вирішення творчого завдання із залученням загальновідомих закономірностей чи певних фактів. Також при роботі в такому форматі у школярів виробляється навичка аргументації власної позиції.

7. Прийом «Знайди помилку». Педагог викладає матеріал з теми заняття зі свідомо прихованою помилкою. Задача вихованців виявити її одразу і пояснити, в чому саме хибність твердження. Прийом запропонований Анатолієм Гіном у книзі «Прийоми педагогічної техніки».
Цей прийом має три форми відповідно віку дітей:
- у роботі з вихованцями молодшого шкільного віку доречно підказувати жестами чи інтонацією «небезпечні місця». Для підвищення мотивації радимо кожного учня, який перший помітив помилку, певним чином чимось заохочувати;
- у роботі з вихованцями середнього шкільного віку, надається текст з хибними твердженнями. Задача учнів виправити помилки та пояснити в чому саме і чому запропонований варіант не є вірним;
- у роботі з вихованцями старших класів можна запропонувати ускладнену форму роботи, коли педагог аргументовано доводить гіпотезу, яка завідомо є неправильною, а аргументація невірною. В ході впровадження такого прийому у вихованців напрацьовується навичка критичного сприйняття дійсності і уміння аргументувати свою думку.

8. Прийом «Ромашка запитань», або «Ромашка Блума». Квітка з 6 пелюсток – шість типів запитань: прості, уточнюючі, пояснювальні, творчі, оцінювальні, практичні. Систематику запитань розробив відомий американський психолог і педагог Бенджамін Блум за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, аналіз, синтез, застосування, оцінювання). Саме з метою розвитку критичного мислення потрібно навчити дітей ставити питання. Учені вважають, що запитання дітей є своєрідною «потаємною лабораторією процесу пізнання». Мислення високого рівня – це вміння ставити питання по суті.

9. Веббінг (гронування). Це спосіб організації процесу творчого мислення, метод побудови логічних структурованих зв'язків між явищами і подіями. Ґрунтується він на асоціативних і логічних елементах розумової діяльності учнів. На І етапі створення веббінгу вчитель з учнями обирають тему, де створюють центральний образ. ІІ етап – це виверження асоціацій, щодо теми. Наступний етап – відбір базових підідей, якщо це початкові класи, їх має буди не надто багато. Кожна підідея стає опорним словом для нарощення нових. Такий ланцюжок можна продовжувати, допоки будуть асоціації. Веббінг може мати однорівневе гроно (Презентація) та багаторівневе гроно (Презентації). Під час створення веббінгу можна використовувати різнокольорові маркери, ручки, фломастери, олівці; писати різним шрифтом та розміром; робити замальовки, позначки, стрілочки, фігурки, картинки тощо.
Веббінг — це «павутиння слів, павутину плете павук, тож дозвольте ототожнити людину з павучком. Адже людина, немов павук, протягом свого життя плете свою павутину подій з тими чи іншими предметами. Веббінг дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми, допомогти учневі нелінійно представити власні думки, ідеї, розвинути критичне мислення, навчити робити висновки за схемами, позбавитися стереотипів.

10. «Куб Блума» - прийом технології критичного мислення. Що це таке і як його використовувати?
1. Знадобиться паперовий куб, на гранях якого написані питання.
2. Формулюється тема уроку. Тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати.
3. Учитель кидає кубик. Грань, що випала вкаже: якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на гранях кубика - з них і повинні починатися питання.
Класифікація питань. Прийом «Куб Блума» дозволяє формулювати питання різного характеру.
«Назви». Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д.
«Чому?». Цей блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв'язки, тобто писати процеси, які відбуваються з зазначеним предметом, явищем.
«Поясни». Це питання уточнюючі. Вони допомагають побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми.
«Придумай» - це питання творчі які містять в собі елемент припущення, вигадки .
«Запропонуй». Учень повинен запропонувати свої варіанти дій, які дозволили б змінити ту чи іншу ситуацію, або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї (пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій).
«Поділися» - питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці (сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названою темою).
Можливі варіанти:
1. Питання формулює учитель.
2. Питання формулюють самі учні. Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкалися всіх сторін заданої теми.
Приклад. «Куб Блума» за темою «Шкідливі звички» (Узагальнення і систематизація знань. Перевірка засвоєння матеріалу. Підсумок уроку)
«Назви». Назви три руйнівники здоров’я.
«Чому». Чому їх називають руйнівниками?
«Поясни». Ти дійсно думаєш, що вони руйнують здоров’я?
«Придумай». Придумай антирекламу (лозунг, заклик) звичкам, які руйнують здоров’я.
«Запропонуй». Запропонуй альтернативу руйнівникам здоров’я (шкідливим звичкам).
«Поділися». Поділися враженнями, викликаними темою уроку. Який висновок зробив для себе?

11. Метод «Броунівський рух».
Цей метод дозволяє кожному учневі виступити в «ролі вчителя», передаючи свої знання однокласникам. Використання «броунівського руху» дає можливість багаторазового повторення одним учнем «своєї частини навчального матеріалу», ознайомлення з іншими й систематизації загальної картини теми.
Організація роботи має такі особливості:
- кожний учень повинен отримати свій «навчальний блок» із теми (абзац тексту на окремому листочку, окреме запитання чи завдання);
- протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важливо переконатися, чи розуміють вони прочитане;
- слід запропонувати їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників;
- учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою.
Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями й самому отримати інформацію від іншого учня. Упродовж відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших учнів для отримання якомога повнішої інформації з теми. Після того, як учні завершать цю вправу, потрібно запропонувати їм відтворити отриману інформацію. Учитель аналізує та узагальнює отримані ними знання.

12. "Метод шести капелюхів" - це проста і ефективна система, що значно збільшує продуктивність праці. У пропонованій системі мислення поділено на шість категорій, з кожною з яких співвіднесена метафоричний капелюх певного кольору. Коли обговорюється питання, кожний із присутніх застосовує до нього конкретний капелюх і всі думають в одному напрямку. Даний капелюх забезпечуючи більш ефективну концентрацію і легкість в управлінні власними думками.
Кожний колір має свої функції.
Білий капелюх: Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?
Жовтий капелюх: Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?
Чорний капелюх: Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність. (Не зловживайте нею.)
Червоний капелюх: Почуття, ідеї та інтуїтивні прозріння. (І не намагайтеся їх пояснити.) Які почуття в мене виникають?
Зелений капелюх: Фокусування на творчості, альтернативних рішеннях, нові можливості та ідеї. Це можливість висловити нові поняття та концепції.
Синій капелюх: Керування розумовими процесами. Гарантія дотримання всіх шести капелюхів.
Використання цього прийому дозволяє скоротити час розв`язання проблем на більше, ніж на 40% і підвищити ефективність результатів діяльності.

13. Сюжетно-рольові ігри, до яких належить «прес-конференція», підійдуть для вихованців старшого шкільного віку, де вони виконують ролі екологів, журналістів, лікарів, селекціонерів, і т. п. Їх особливості полягають у тому, що учні виконують певні ролі, а сама гра наповнена глибоким і цікавим змістом відповідно до завдань, поставлених учителем.
Так, на заняттях з можна провести прес-конференцію на тему «Вплив діяльності людини на стан біосфери. Раціональне використання природних ресурсів та охорона біосфери».
Під час підготовки групи екологів досліджували проблеми та готували проекти:
• І група — «Вплив діяльності людини на стан атмосфери. Наслідки».
• ІІ група — «Вплив діяльності людини на стан гідросфери. Наслідки».
• III група — «Вплив діяльності людини на ґрунти. Наслідки».
• IV група — «Екологічні проблеми, пов'язані зі зростанням населення планети. Урбанізація».
• V група — «Червона книга. Охоронні закони, заходи».
Під час «прес-конференції» кожна група презентує свій проект. Після кожної презентації слухачі, в якості журналістів, можуть задавати різні питання, на які треба дати відповіді. Найкращою буде команда, яка найцікавіше розкриє тему та надасть відповіді на поставлені запитання.

14. Технологію "Акваріум" застосовують, коли учні вже мають певні навики групової роботи. Ефективна вона для розвитку спілкування, вдосконалення вміння дискутувати.
Організація роботи:
1. Об’єднайте учнів у 2-4 групи та ознайомте із завданням.
2. Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду, - де стоять парти, і утворити коло.
3. Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:
- прочитати вголос ситуацію;
- обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;
- дійти до спільного рішення за 3-5 хв.
4. Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення.
Коли завершиться відведений для дискусії час, група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- Чи була ця думка достатньо доведеною?
- Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
Тривалість такої бесіди - 2-3 хв. Потім місце в "акваріумі" займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію.

15. Вправа «Ромашка». Завдання полягає у створенні правильного речення, що стосуються даної теми.
Наприклад: Тема «Лікарські рослини».
Рослина: дерево, хвойне, довгі видозмінені листя, має шишки, бронхіт.
Вибравши правильні ознаки даної лікарської рослини, діти відгадують його і складають внутрішню характеристику і застосування.
Ця вправа допомагає дітям у відтворенні способу застосування даної лікарської рослини і запобігає зазубрюванню. Дитина намагається скласти текст так, щоб на наступному уроці «зірвати» з ромашки правильні відповіді.

16. Вправа «Мозковий штурм» дає можливість повторити вивчене на попередніх заняттях та узагальнити почуте.
Ця вправа – міра швидкості думки та шкала виявлення рівня знань, щоб у дітей зник страх перед неправильною відповіддю. Самостійний пошук гуртківцями відповіді на запитання «Чому?» приносить масу задоволення. Спираючись на власний досвід, діти самі пропонують завдання, ставлять запитання та шукають на них відповіді.
Цю вправу можна використати при опрацюванні теми «Вивчення екосистем». Наприклад, при закріпленні матеріалу про екосистеми: «Які ви знаєте екосистеми?», «В якій екосистемі знаходиться Херсонська область», «Які рослини живуть в степовій екосистемі?», «Які тварини живуть в степовій екосистемі?» і т.д.

17. Метод «Процедура У». Це метод ведення дискусії, метою якого є аналіз, оцінка та опис наявного стану справ.
Проводять його у кілька етапів:
- спочатку учні описують те, що існує зараз,
- потім – виділяють позитивні та негативні риси,
- далі – пропонують свої варіанти майбутнього.
Наприклад, візьмемо тему, яка є в програмі для 10 класу, – «Благодійність як норма життя. Волонтерство».
На попередньому занятті даємо завдання дібрати матеріал на цю тему в інтернеті. При цьому можна поділити клас на кілька груп і дати завдання розглянути особливості доброчинної діяльності в різних країнах або розділити тему на мікротеми: «Допомога дітям», «Турбота про людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку», «Благодійна діяльність на користь жертв воєнних дій», «Захист довкілля»; або «Благодійні пожертви», «Допомога власними діями», «Благодійна діяльність відомих людей». На занятті учні не виголошують доповіді, а складають план, виділяючи плюси й мінуси запропонованої теми. Далі відбувається колективне обговорення перспектив розвитку, і визначення шляхів покращення ситуації.

18. Гра «Критерійний покер». Ця гра варта того, щоб розказати про неї трохи детальніше. Учні сідають колом, так, щоб бачити один одного. На столі розкладаємо великий аркуш, можна ватман, розділений на кілька секцій (зазвичай, їх три). Кожна секція відповідає певному критерію. Учні отримують по кілька карток (чим менше дітей у класі, тим більше карток вони можуть отримати). А потім по черзі кладуть картку у відповідну секцію, аргументуючи свій вибір. Якщо всі згодні, то хід переходить до іншого. Особливість цієї гри полягає в тому, що діти можуть блефувати й свідомо класти картку в невідповідну секцію. Інші мають це зрозуміти. Якщо якісь картки протягом гри були покладені неправильно, то вчитель має це виправити.

19. Прийом «Знайди помилку». В чому сенс: вчитель викладає матеріал з теми уроку зі свідомо прихованою помилкою. Задача учнів виявити її одразу і пояснити, в чому саме хибність твердження. Прийом запропонований Анатолієм Гіном у книзі «ПРийоми педагогічної техніки».
Форма А (найпростіша): у молодших класах, привчаючи школярів до цього прийому, доречно підказувати жестами чи інтонацією «небезпечні місця». Для підвищення мотивації радимо кожного учня, який перший помітив помилку, певним чином чимось заохочувати. Можна нагороджувати, наприклад, медаллю «Хома Невіруючий», яка буде передаватися від учня до учня, або дарувати певні яскраві наліпки тощо.
Форма Б (середня важкість): учням надається текст з хибними твердженнями. Задача учнів виправити помилки, та пояснити в чому саме і чому запропонований варіант не є вірним.
Форма В (найскладніша): у старших класах можна запропонувати ускладнену форму роботи: вчитель аргументовано доводить гіпотезу, яка завідомо є неправильною, а аргументація невірною.
Приклад гіпотези: З часом моря стають більш прісними.
Обгрунтування: Вся прісна вода, яка надходить в моря є прісною: по-перше, в них впадають води річок, які є прісними, по-друге, атмосферні опади, які також не є солоними. Спробуйте додати сіль у стакан з водою. Що відбудеться? Так, сіль опуститься на дно. Отже, з часом в морях сіль, що міститься у воді кристалізується і опускається на дно. Цим пояснюється, що водойми мають різну солоність і всі вони поступово стануть зовсім прісними.
Контраргумент учнів: Вода, яка надходить в моря і океани дійсно є прісною, але вона все одно містить певний незначний вміст солі. А випаровується виключно прісна вода, сіль же залишається. Таким чином вміст солей у морях та океанах, навпаки поступово збільшується, накопичуючись. Різний вміст солі у водоймах залежить не від ступеня осідання солі на дно, а від інтенсивності випаровуванності. Вона обумовлена кліматичними умовами регіону. Так, у тропічних широтах мала кількість опадів і висока ступінь випаровуваності, тому тут водойми найсолоніші.
Навіщо: В ході впровадження такого прийому у школярів напрацьовується навичка критичного сприйняття дійсності і уміння аргументувати свою думку.

Найбільшою проблемою, з якою зустрічається педагог на початку своєї роботи це байдужий дитячий погляд. Далеко не всі вихованці виявляють бажання зразу бути активними. Тому варто починати працювати з невеликою групою дітей на індивідуальних заняттях. Допомога батьків, результати роботи активних гуртківців розширять коло однодумців. Ви досягнете того, що ваші діти на гуртках ставитимуть масу додаткових запитань, які виходять за рамки об’єму необхідних знань, зазначених у програмі. Отже, оскільки керівник гуртка є організатором освітнього процесу, то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, шукати шляхи підвищення інтересу дітей до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.

Далі буде...